WordPress, WordPress шаблон, WP3.0,CSS, fancybox, Firefox, gravatar, images, javascript, jquery,фон, меню WP 3.0, навигация, облоко меток,платный премиум шаблон, русский WordPress шаблон, слайдер, слайдер случайных записей, ссылки,Twitter
ІСТОРІЯ | Тепло-Мелітополь

ІСТОРІЯ

Автор: / Категория / Комментариев: Комментарии к записи ІСТОРІЯ отключены / Метки:

Мелітопольське підприємство теплових мереж було організовано в 1965 році на базі Мелітопольської ТЕЦ.

З підключенням міста Мелітополя до енергосистеми «Дніпроенерго» і будівництвом підстанції «Мелітополь-150», ТЕЦ стала неекономічною, і турбіни по 25 мВт були зупинені, а парові котли використовувалися для забезпечення технологічним паром промислових підприємств і їх опалення. З утворенням підприємства теплових мереж всі дрібні котельні, що знаходилися на балансі міського житлового управління, що іменувався «Дирекцією котелень», були передані на баланс підприємству.

До утворення підприємства теплопостачання споруджуваних об’єктів житлового та комунального призначення здійснювалося дрібними котельнями, найчастіше вбудованими в підвальних приміщеннях. На період утворення підприємства налічувалося дев’ять нових котелень з котлами «Енергія-3», «Універсал-№3», «Універсал-5» з встановленою потужністю 15 Гкал/год і виробничо-опалювальна котельня з паровими котлами ТС-30 – два котла і паровий котел німецької фірми «Борзиг» продуктивністю 25 т/год. Котельня мала потужність 85т.пара/год або 54 Гкал/год.

Встановлена потужність всіх котелень підприємства «Мелітопольтепломережа» Міністерства комунального господарства України склала 69 Гкал/год.

Адміністрація підприємства розмістилася в існуючій адміністративній одноповерховій будівлі ТЕЦ по вул. Луначарського, 61, за цією ж адресою розміщується і котельня. Місто умовно було розбите по кварталах – 281, 285, 300, 302, «Південний» – в цих кварталах стояли квартальні котельні, 1-4 котельні були вбудовані.

В котельні по вул. Луначарського, 61 були два котла ТС-30 по 30 т. пара/год Таганрозького котельного заводу. Котли ТС-30 були випущені в 1951 і 1953рр. із заводськими номерами 15 і 22. Третій котел фірми «Борзиг» був поставлений після війни з Німеччини. Рік випуску – 1938-й. Всі котельні підприємства працювали на твердому паливі.

На забудову 113-го кварталу були видані технічні умови на реконструкцію котельні по вул. Луначарського 61. Реконструкція котельні була закінчена в 1978 році. В приміщенні турбінного залу було встановлено три котла ПТВМ-30, реконструйоване хімочищення і деаерація, побудовано мазутове господарство на 4 тис. тон мазуту, два підземних резервуара по 2 тис. тон кожний.

У 1968 році розпочато будівництво мікрорайону «Червона гірка» в північній частині міста, одночасно будувалася котельня з трьома котлами ДКВР-10-13 на твердому паливі.

У шістдесяті-вісімдесяті роки великими темпами забудовувалось місто, що призвело до швидкого розвитку теплових мереж.

До 1975 року була побудована друга черга котельні мікрорайону «Червона гірка», що окремо стоїть на цій же території, котельня з трьома котлами ДКВР-20-13 на твердому паливі. Замовником по реконструкції і будівництву виступав ВКБ виконкому.

У 1976 році було організовано об’єднання «Запоріжтепломережа», до складу якого увійшли підприємство «Мелітопольтепломережа».

На початок 1977 року встановлена потужність котелень складала 127 Гкал / год, а підключена 125 Гкал / год.

У 1973-1979рр. побудований видатковий склад мазуту на 800 тон, і в листопаді 1979 року був пущений один котел ДКВР-10-13 на мазуті, а в опалювальний сезон 1979-80рр. всі три котла ДКВР-10-13 були переведені на мазут. Мазут на котельню завозився автомобільним транспортом з котельні, яка розташована по вул. Луначарського, 61.

У 1980 році виконується реконструкція 2-ї черги котельні «Червона гірка» з прибудовою на один котел і змонтований ДЕ-25-14.  Одночасно інститут «Укргіпроенерго» розробив проект 3-ї черги котельні з п’ятьма котлами ПТВМ-30, але цей проект так і не отримав розвитку.

В цьому ж році був розроблений проект на будівництво котельні з трьома паровими котлами ГМ-50 на котельні по вул. Луначарського 61. Проект був реалізований в 1985 році.

У 1980 році котельні «Червоної гірки» і по вул. Луначарського, 61 були повністю переведені на мазут, а вугілля залишилось тільки на дрібних котельнях.

З переведенням на мазут районних котелень були закриті квартальні 281, 285, 300 кварталів і всі вбудовані.

Приріст підключеного навантаження щорічний 5-7 Гкал / год. Розвиток потужностей в котельні мікрорайону «Червона гірка» постійно відставав від встановленої.  Бурхливий розвиток джерел теплопостачання місто отримало вже в 90-і роки. У 1991 році підприємство вийшло зі складу об’єднання «Запоріжтеплокомуненерго», а з 1992 року увійшло до складу комунальної власності місцевих рад.

У 1989-1990рр. інститутом Укргіпроенерго був розроблений проект реконструкції котельні «Червоної гірки» потужністю 150 Гкал / год з котлами КВГМ-50.

У 1993 році розроблений проект реконструкції котельні по вул. Луначарського, 61, з заміною парових котлів ТС-30 на водогрійні котли КВГМ-50. Одночасно ПКБ «Запоріжтеплокомуненерго» розроблений проект реконструкції 1-ї черги котельні «Червона гірка», з заміною котлів ДКВР-10-13 і з прибудовою на один котел КВГМ-10-150.

У 1989 році побудований видатковий склад мазуту на 100 тон і в котельні встановлені і допущені в роботу два водогрійних котла ТГ-3.

В опалювальний сезон 1991-1992рр. котельні мікрорайону «Червона гірка» були переведені на природний газ, а в опалювальний сезон 1992-1993рр., на газ була переведена котельня по вул. Луначарського 61 – єдині промислові споживачі в місті.

У 1993 році виконано прибудову до котельні 1-ї черги «Червоної гірки» і замінений один котел ДКВР-10-13 на ДЕВ-16-14, що дозволило збільшити потужність котельні на 14 Гкал / год.

В цьому році виконано реконструкцію котельні «Південного кварталу», побудована прибудова на 4 котла ТГ-3 і змонтовані 4 котла, а також побудована теплотраса між котельнею по вул. Луначарського, 61 і 302-м кварталом, що дозволило споживачів 302-го кварталу підключити до мереж цієї котельні.

У 1994 році в котельні мікрорайону замінено два котла ДКВР-10-13 на два котла КВГМ-10, що ще дозволило збільшити встановлену потужність котельні на 8 Гкал / год, а в цілому потужність котельні змінена з 18 Гкал / год до 40 Гкал / год , що дозволило покрити весь дефіцит тепла в цьому районі.

В опалювальний сезон 1994-95рр. пущені в експлуатацію два котла КВГМ-50 загальною потужністю 100 Гкал/ год в котельні по вул. Луначарського, 61, що дозволило збільшити потужність водогрійної частини котельні в два рази, дефіцит закритий на тривалий термін.

З переводом котелень на газ, витрати мазуту скоротились на 54 тис.тон на рік.

Мелітопольське орендне підприємство теплових мереж – МОПТМ в лютому 2010 року – це 17 котелень з встановленою потужністю 427 Гкал / год, 92 км теплових мереж в 2-х трубному обчисленні, 650 чоловік працюючих.

Ветерани виробництва:

Демчук Галина Михайлівна – начальник планового відділу ;

Лисенко Василь Романович – машиніст котла ;

Бородай Анастасія Омелянівна – електромонтер ;

Кондратенко Тетяна Іванівна – прибиральник службових приміщень ;

Нагірна Людмила Дмитрівна – слюсар КВП ;

Букша Юрій Юхимович – слюсар-ремонтник ;

Шульга Ольга Анатоліївна – слюсар КВП ;

Жавжарова Раїса Михайлівна – технік ;

Манохина Тетяна Володимирівна – слюсар КВП ;

Стародубцева Наталія Іванівна – слюсар КВП ;

Сергєєв Олександр Васильович – машиніст крана автомобільного (стаж більше 30 років);

Тараканов Олександр Вікторович – водій автотранспортного засобу ;

Булат Юрій Іванович – головний інженер ;

Івановська Ганна Аркадіївна – начальник виробничої служби ;

Танкоз Нурі Фератовіч – сторож ;

Безсонов Микола Дмитрович – слюсар з ремонту автомобілів ;

Дерев’янко Валентина Григорівна – інженер за розрахунками і режимам ;

Діброва Олена Федорівна – бухгалтер ;

Михайлов Ярослав Володимирович – слюсар-ремонтник ;

Албул Тетяна Леонідівна – прибиральник виробничих приміщень.

Всі ці люди віддали підприємству більше чверті сторіччя плідної праці.

У 2011 році котельня по вулиці Індустріальна була переведена в резервний режим, а котельня 75 кварталу Мелітополя була реконструйована за замовленням ВКБ Мелітопольської міськради відповідно до робочого проекту, виконаним ТОВ «ТЕХЕКС-ГАЗ» м. Харкова та прийнята в експлуатацію ВКБ міськвиконкому, після чого передана на обслуговування ТОВ «МТМ».

У листопаді 2011 року, рішенням виконкому міської ради, МОПТМ перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» – ТОВ «МТМ».

ТОВ «МТМ» структурно складалося з підрозділів:

  • три експлуатаційні райони теплових мереж, які обслуговують 13 котелень, розташованих в різних районах міста (ЕРТМ-1, ЕРТМ-2, ЕРТМ-3);
  • три атестованих лабораторії;
  •  допоміжні служби (газова служба, дільниця КВПтаА, група налагодження, служба головного енергетика, дільниця централізованого ремонту, автотранспортний цех).
  • центральний диспетчерський пункт, що забезпечує оперативне  керування процесом виробництва, розподілу, транспортування теплової енергії, а також забезпечує зв΄язок із споживачами.

           Паливом для котелень слугує природний газ. Встановлена теплова потужність котелень складае 164,13 Гкал/год. Приєднане теплове навантаження складає 144,36 Гкал/год. Загальна протяжність теплових мереж у двотрубному  обчисленні складає 62,66 км.

Рекомендуем к прочтению:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Мелітополь"